Словник української мови (1937)/вигадливий
| ◀ вигадка | Словник української мови В вигадливий |
вигадливість ▶ |
|
Вига́дливий, а, е. 1) Изобретательный. 2) Прихотливый. А жінка вередлива та вигадлива. Рудч. Ск. II. 174.
| ◀ вигадка | Словник української мови Борис Грінченко В вигадливий |
вигадливість ▶ |
|
Словник української мови — В
вигадливий
Борис Грінченко
1937
Вига́дливий, а, е. 1) Изобретательный. 2) Прихотливый. А жінка вередлива та вигадлива. Рудч. Ск. II. 174.