Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вигадчиця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вигадчиця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вига́дчиця, ці, ж. = Вигадниця. Дочка була вже така вигадчиця, що нехай господь боронить. МВ. I. 26.