Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/виганятися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
виганятися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́ганятися, няюся, єшся, гл. Набегаться. Виганявся за день, аж ніг не чую.

Виганя́тися, ня́юся, єшся, сов. в. ви́гнатися, женуся, нешся, гл. 1) Изгоняться, быть изгнанным. 2) Выгоняться, быть выгнанным. Вівці виганяються рано вранці до ватаги. 3) Выталкиваться, вытолкнуться. Смок витягає воздух з цівки, а через те вода піднімається й виганяється геть. Ком. II. 9. 4) Вырастать, вырости в вышину. Григор вигнався такий, як тополя. Каменец. у. Два дуби вигнались вище лип. Левиц. Пов. 179.