Словник української мови (1937)/вигнивати

by Борис Грінченко

◀ вигнати

Словник української мови Борис Грінченко В вигнивати

вигнітити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вигнива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́гнити и ви́гнисти, нию, єш, гл. 1) Изгнивать, изгнить, перегнивать, перегнить. 2) Выгнивать, выгнить. Уман. I. 115.