Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/виговорюватися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
виговорюватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вигово́рюватися, рююся, єшся, сов. в. ви́говоритися, рюся, ришся, гл. 1) Наговариваться, наговориться, все высказать, все сказать. Нехай уже, думаю собі, Горбоносиха трохи виговориться (говірка була несказанно). Г. Барв. 429. 2) Отговариваться, отговориться, оправдываться, оправдаться. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору, я за славу сама стану, ще й виговорюся. Мет. 105.