Словник української мови (1937)/вигодовувати

by Борис Грінченко

◀ вигодованка

Словник української мови Борис Грінченко В вигодовувати

вигодовуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вигодо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́годувати, дую, єш, гл. Вскармливать, вскормить. Вигодував сина Саву козакам на славу. Макс. Ой мала вдова сина сокола, вигодувала, в військо оддала. Макс. 2) Выкормить, откормить. Вигодувала аж двадцять четверо свиней, та й рахуби їм не дам. Харьк. 3) Израсходовать в пищу, на корм. Попереду треба те сіно вигодувати, а тоді вже й друге давати.