Словник української мови (1937)/виголювати
| ◀ виголошувати | Словник української мови В виголювати |
виголюватися ▶ |
|
Виго́лювати, люю, єш, сов. в. ви́голити, лю, лиш, гл. Обривать, обрить, выбривать, выбрить. Виголили йому лоб. Стор. II. 81.
| ◀ виголошувати | Словник української мови Борис Грінченко В виголювати |
виголюватися ▶ |
|
Словник української мови — В
виголювати
Борис Грінченко
1937
Виго́лювати, люю, єш, сов. в. ви́голити, лю, лиш, гл. Обривать, обрить, выбривать, выбрить. Виголили йому лоб. Стор. II. 81.