Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вигорювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вигорювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виго́рювати, рюю, єш, гл. = Вигоряти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало. Левиц. I. 17.