Словник української мови (1937)/вигорілий
| ◀ вигончастий | Словник української мови В вигорілий |
вигоріти ▶ |
|
Ви́горілий, а, е. Выгоревший.
| ◀ вигончастий | Словник української мови Борис Грінченко В вигорілий |
вигоріти ▶ |
|
Словник української мови — В
вигорілий
Борис Грінченко
1937
Ви́горілий, а, е. Выгоревший.