Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вигострювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вигострювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виго́стрювати, трюю, єш, сов. в. ви́гострити, рю, риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю. Мет. 286.