Словник української мови (1937)/вигоювати
| ◀ виготовувати | Словник української мови В вигоювати |
вигоюватися ▶ |
|
Виго́ювати, гоюю, єш, сов. в. ви́гоїти, гою, їш, гл. Залечивать, залечить (рану). Болячки на людях вигоював. Стор. II. 61.
| ◀ виготовувати | Словник української мови Борис Грінченко В вигоювати |
вигоюватися ▶ |
|
Словник української мови — В
вигоювати
Борис Грінченко
1937
Виго́ювати, гоюю, єш, сов. в. ви́гоїти, гою, їш, гл. Залечивать, залечить (рану). Болячки на людях вигоював. Стор. II. 61.