Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вигідка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вигідка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вигі́дка, ки, ж. 1) Ум. от ви́года. 2) = Вигіддя. Ка' він, що бідою погано їздити, а мені здається, що така вигідка, що куди на світі. Канев. у. 3) Тележка на двух колесах, одноколка. Приїздив вигідкою. Верхнеднепр. у. (Залюбовск.).