Словник української мови (1937)/видати

by Борис Грінченко

◀ видансько

Словник української мови Борис Грінченко В видати

видатий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́дати, ся. См. Видавати, ся.

Вида́ти, да́ю, єш, гл. Видеть. Ані слихом слихати, ані видом видати. Ном. № 1939. Хто в світі не бував, той і дива не видав. Ном. № 385. Перва сотня виступає, вдова сина не видає. Мет. Хто вида́в так говори́ти? Разве так можно говорить? Левиц. I. 242. Видано. Чи то видано, щоб живе м'ясо само в рот ускочило? Рудч. Ск. I. 2. Видано-невидано, якого накидано. Ном., заг. № 48.