Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/видибуляти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
видибуляти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́дибуляти, ляю, єш, гл. = Видибати. На вгород хіба було видибуля, а то все в хаті. Сим. 236.