Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/видимати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
видимати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Видима́ти, ма́ю, єш, сов. в. ви́дути, дму, меш, гл. Выдувать, выдуть. Аф. 328. Тії дудочки видимають із скла бульбашку. Дещо.