Словник української мови (1937)/видихати
| ◀ видихання | Словник української мови В видихати |
видихнути ▶ |
|
Видиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́дихати, хаю, єш, одн. в. ви́дихнути, ну, неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. Ви́дихати употребляется в смысле: оправиться после болезни, побоев. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.