Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/видоптати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
видоптати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́доптати, пчу, чеш, гл. = Витоптати. Що то мі за дорога од столу до порога? Родина видоптала, — Мариню дарувала. О. 1862. IV. 23.