Словник української мови (1937)/видоптати
Зовнішній вигляд
◀ видоліти | Словник української мови В видоптати |
видохнути ▶ |
|
Ви́доптати, пчу, чеш, гл. = Витоптати. Що то мі за дорога од столу до порога? Родина видоптала, — Мариню дарувала. О. 1862. IV. 23.