Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/видудлити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
видудлити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́дудлити, лю, лиш, гл. Выпить с жадностью. Поки я прийшла в хату, а він тобі чисто всю горілку видудлив. Кобел. у.