Словник української мови (1937)/видупкати
Зовнішній вигляд
◀ видумувати | Словник української мови В видупкати |
видурити ▶ |
|
Ви́дупкати, каю, єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо. Чуб. IV. 225.