Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/видючий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
видючий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Видю́чий, видю́щий, а, е. 1) = Види́мий. Видюща смерть страшна. Ном. № 8295. 2) Видящий. Коли мені сліпому курка, то тобі видющому й дві. Ном. № 984.