Словник української мови (1937)/вижахати
Зовнішній вигляд
◀ вижати | Словник української мови В вижахати |
виживати ▶ |
|
Ви́жахати, хаю, єш, гл. Прогнать страхом. Віл усе лягав, то ми як підсипали під його жару, то вижахали — тепер уже годі лягати. Павлогр. у.