Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/визаконити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
визаконити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́законити, ню, ниш, гл. Истребить, искоренить. Що завелось, те трудно визаконити.