Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/визиркати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
визиркати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́зиркати, каю, єш, гл. Высмотреть, уловить. Я визиркала таку годину, що люд поховавсь трохи, та й у гай. Г. Барв. 94.