Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/визолочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
визолочувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Визоло́чувати, чую, єш, сов. в. ви́золотити, чу, тиш, гл. Позлащать, позолотить, вызолотить. Якби в мене була золота солома, я б вас, каже, визолотив. Ном. № 12765.