Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вийна

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вийна
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́йна, ної, ж. Тетка, жена брата отца. Стрийна-вийна — біс, не родина; зять і невістка — чорт, не дитина. Ном. № 9394.