Словник української мови (1937)/виказувати
| ◀ виказитися | Словник української мови В виказувати |
викакати ▶ |
|
Вика́зувати, зую, єш, сов. в. ви́казати, жу, жеш, гл. 1) Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, высказывать, высказать. І ушки в мене сміються, так ними (дітьми) втішаюся, та їм сього не виказую. Г. Барв. 293. Виказує на тебе, що ти з ним крав. Екатериносл. у. 2) Выговаривать, выговорить, высказывать, высказать. Лає чоловіка та виказує. Рудч. Ск.