Словник української мови (1937)/викарати
| ◀ викапаний | Словник української мови В викарати |
викарбувати ▶ |
|
Ви́карати, раю, єш, гл. Наказать. Чуб. IV. 56, 555.
| ◀ викапаний | Словник української мови Борис Грінченко В викарати |
викарбувати ▶ |
|
Словник української мови — В
викарати
Борис Грінченко
1937
Ви́карати, раю, єш, гл. Наказать. Чуб. IV. 56, 555.