Словник української мови (1937)/викашлюватися
| ◀ викашлювати | Словник української мови В викашлюватися |
виквиляти ▶ |
|
Вика́шлюватися, лююся, єшся, сов. в. ви́кашлятися, ляюся, єшся, гл. Выкашливаться, выкашляться. Аф. 329.
| ◀ викашлювати | Словник української мови Борис Грінченко В викашлюватися |
виквиляти ▶ |
|
Словник української мови — В
викашлюватися
Борис Грінченко
1937
Вика́шлюватися, лююся, єшся, сов. в. ви́кашлятися, ляюся, єшся, гл. Выкашливаться, выкашляться. Аф. 329.