Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/викльовувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
викльовувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Викльо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́клювати, клюю, єш, гл. Выклевывать, выклевать. Клюнув бабу в око, та виклював око. Рудч. Ск. I. 38.