Словник української мови (1937)/виконати
Зовнішній вигляд
◀ виконання | Словник української мови В виконати |
виконувати ▶ |
|
I. Ви́конати, наю, єш, гл. Вымереть, перемереть. Щоб наші вороги виконали до ноги. Грин. III. 188.
II. Ви́конати, наю, єш. См. Виконувати.