Словник української мови (1937)/викохуватися

by Борис Грінченко

◀ викохувати

Словник української мови Борис Грінченко В викохуватися

викоцабнутися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вико́хуватися, уюся, єшся, сов. в. ви́кохатися, хаюся, єшся, гл. 1) Взлелеиваться, взлелеяться, воспитаться. Я виросла, викохалась у білих палатах. Шевч. 356. 2) Вырастать, вырасти хорошо, взлелеяться. Дарма що в кріпацтві була, а голос викохався. Г. Барв. 120.