Словник української мови (1937)/викошувати

by Борис Грінченко

◀ викочуватися

Словник української мови Борис Грінченко В викошувати

викпити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вико́шувати, шую, єш, сов. в. ви́косити, шу, сиш, гл. 1) Скашивать, скосить, выкосить. Четвертину проса викосить. Рудч. Ск. I. 89. 2) Находить, найти, кося. Пішов на поле косить пшениці і викосив птичку таку гарну. Рудч. Ск. I. 163.