Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/викрадати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
викрадати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Викрада́ти, да́ю, єш, сов. в. ви́красти, ду, деш, гл. Выкрадать, выкрасть. Який батько, такий син — викрали з діжки сир. Ном. № 7137.