Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/викрут

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
викрут
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́крут, ту, м. Уловка, увертка. Хто має викрути, не піде в некрути. Ном. № 971.