Словник української мови (1937)/викуряти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
викуряти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Викуря́ти, ря́ю, єш, гл. = Викурювати. Ей, винники, броварники! Годі вам… по винницях горілок курити, очей своїх молодецьких викуряти. Мет.