Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/викушувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
викушувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вику́шувати, шую, єш, сов. в. ви́кусити, шу, сиш, гл. Выкусывать, выкусить. Бодай тобі здох той півень, — викусив око. Рудч. Ск. I. 38.