Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вилабудати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вилабудати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́лабудати, даю, єш, гл. С трудом и медленно выискать, сделать что-нибудь, добиться чего-нибудь. Треба б десь вилабудати якесь місце, де б можна забавлятись.