Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вилляти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вилляти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́лляти, ляю, єш, гл. = Вилити. Де ж тая барилочка, що виллята горілочка? Грин. III. 661.