Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вилог

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вилог
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́лог, гу, м. Раскладка сбора, налог. І землю у жадного відрізали під скотину, і вилог на скотину таки плати — це біда. Павлогр. у. (Залюбовск.).