Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/виломити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
виломити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́ломити, млю, миш, гл. 1) Выломать, отломать. Вищиплю, виломлю кленовий лист. Мет. 297. 2) Сломать. Як була я в лужку, виломила ніжку. Рудч. Ск. II. 34.