Словник української мови (1937)/вилузати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вилочки Словник української мови
Борис Грінченко
В
вилузати 		вилузнутися ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́лузати, заю, єш, гл. Вылущить. А це хто вилузав сонячник? я собі поклала. Черниг. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вилузати&oldid=573899