Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вилузати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вилузати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́лузати, заю, єш, гл. Вылущить. А це хто вилузав сонячник? я собі поклала. Черниг. у.