Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вилущувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вилущувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вилу́щувати, щую, єш, сов. в. ви́лущити, щу, щиш, гл. 1) Вышелушивать, вишелушить. 2) Истреблять, истребить. Вони вилущать усе твоє військо. Стор. I. 81.