Словник української мови (1937)/виляски
| ◀ виляпати | Словник української мови В виляски |
виляскувати ▶ |
|
Ви́ляски, ків, м. мн. Эхо, отголоски. Аж ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі. Мир. ХРВ. 128.
| ◀ виляпати | Словник української мови Борис Грінченко В виляски |
виляскувати ▶ |
|
Словник української мови — В
виляски
Борис Грінченко
1937
Ви́ляски, ків, м. мн. Эхо, отголоски. Аж ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі. Мир. ХРВ. 128.