Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вимагати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вимагати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вимага́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́могти, можу, жеш, гл. Требовать, потребовать. Вона вимагатиме добрих коней, панського погонича. Левиц. I. 318.