Словник української мови (1937)/вимагати
| ◀ вимагання | Словник української мови В вимагати |
вимаглювати ▶ |
|
Вимага́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́могти, можу, жеш, гл. Требовать, потребовать. Вона вимагатиме добрих коней, панського погонича. Левиц. I. 318.
| ◀ вимагання | Словник української мови Борис Грінченко В вимагати |
вимаглювати ▶ |
|
Словник української мови — В
вимагати
Борис Грінченко
1937
Вимага́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́могти, можу, жеш, гл. Требовать, потребовать. Вона вимагатиме добрих коней, панського погонича. Левиц. I. 318.