Словник української мови (1937)/виметати
| ◀ вимести | Словник української мови В виметати |
виметикувати ▶ |
|
Ви́метати, таю, єш, гл. Набросать, возвести, насыпать. Щоб мені та виметав високу могилу. Гол. I. 221.
| ◀ вимести | Словник української мови Борис Грінченко В виметати |
виметикувати ▶ |
|
Словник української мови — В
виметати
Борис Грінченко
1937
Ви́метати, таю, єш, гл. Набросать, возвести, насыпать. Щоб мені та виметав високу могилу. Гол. I. 221.