Словник української мови (1937)/вимирати
| ◀ виминати | Словник української мови В вимирати |
вимисливий ▶ |
|
Вимира́ти, ра́ю, єш, сов. в. ви́мерти, мру, реш, гл. Вымирать, вымереть, перемереть. Кругом його мов вимерли люди. Шевч. 165.
| ◀ виминати | Словник української мови Борис Грінченко В вимирати |
вимисливий ▶ |
|
Словник української мови — В
вимирати
Борис Грінченко
1937
Вимира́ти, ра́ю, єш, сов. в. ви́мерти, мру, реш, гл. Вымирать, вымереть, перемереть. Кругом його мов вимерли люди. Шевч. 165.