Словник української мови (1937)/вимова

by Борис Грінченко

◀ вимня

Словник української мови Борис Грінченко В вимова

вимовити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вимо́ва, ви, ж. 1) Выговор, произношение. Ном. № 6072. 2) Обусловленное договором добавочное вознаграждение. Вимова така: окроми грошей, одежа й харч. 3) Отговорка. Ум. Вимо́вка. Ти береш тридцять рублів, а вимовка яка єсть у тебе? Хоч свита або що? Змиев. у.