Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вимовчати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вимовчати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́мовчати, чу, чиш, гл. 1) Смолчать, умолчать. Жінка не вимовчала та й каже… Рудч. Ск. I. 208. 2) Промолчать известное время. Увесь вечір вимовчав, — ні пари з уст.