Словник української мови (1937)/вимокати

by Борис Грінченко

◀ вимок

Словник української мови Борис Грінченко В вимокати

вимоленець ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вимока́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́мокти, кну, неш, гл. 1) Вымокать, вымокнуть. Ой як же тій коноплиночці у ставу вимокати. Грин. III. 330. 2) Мокнуть, измокнуть. Бовть у воду! Викис, вимок. Ном. № 6074.