Словник української мови (1937)/вимощати
| ◀ вимочуватися | Словник української мови В вимощати |
вимощувати ▶ |
|
Вимоща́ти, ща́ю, єш и вимо́щувати, щую, єш, сов. в. ви́мостити, щу, стиш, гл. Выстилать, выстлать, устилать, устлать. Клоччям вимощала. Шевч. 348. Порплиться… курка на гнізді. Вимощує, підмощує, смиче, обсмикує. Мир. ХРВ. 88. Трупом гатки й байраки вимощували. К. Кр. 27.